Вітаю вас у блозі Галини Симоненко, бібліотекаря школи № 5 м. Токмака Запорізької області. Сподіваюсь, що Ваша подорож сторінками блогу буде цікавою і корисною.

Заходьте, читайте, діліться своїми думками. Дякую всім, хто завітав до мене на сторінку і переглянув мої бібліотечні етюди. Запрошую до співпраці та спілкування!

понеділок, 4 листопада 2013 р.

Струни поетичного слова


 5 листопада 
виповнюється 190 років 
від дня народження українського поета 
Якова Івановича Щоголева.
 Поезія Якова Івановича Щоголева викликає великий інтерес барвистим словом, мелодійністю, по-народному колоритними мотивами. Його поетичне слово бере початок у пісні, у ритмі праці і звуках природи, на просторах рідного краю. Пишучи вірші, він ніби налагоджував струни багатозвучної ліри, і вона звучала чарівними мелодіями. В цих звуках народжувалася поезія, сповнена краси та життєстверджуючої сили.

Любов до природи, до людини, до рідного краю, що нею пройняті вірші поета, зародилась з дитячих років, коли він жив у тихому місті Охтирці, оперезаному прославленою в піснях річкою Ворсклою, повитою зеленими дібровами і квітчастими лугами.
Велика любов Щоголева до природи Надворскля продиктувала назви збірок його поезій: "Ворскло", "Слобожанщина".
Щоголів любив багатобарвну природу України, пісню й працю її трударів, любив незрадливим до краси серцем поета. Його пейзажна лірика - це мистецтво барв, симфонія мелодійних звуків, виражена із щирими почуттями простим задушевним словом.
Осінь
Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світить та не гріє
Сонце золоте.
Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Капельці роси.
Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.
Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє,
Що горобина.
Здалека під небом,
В вирій летячи,
Голосно курличуть
Журавлів ключі.

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...