Вітаю вас у блозі Галини Симоненко, бібліотекаря школи № 5 м. Токмака Запорізької області. Сподіваюсь, що Ваша подорож сторінками блогу буде цікавою і корисною.

Заходьте, читайте, діліться своїми думками. Дякую всім, хто завітав до мене на сторінку і переглянув мої бібліотечні етюди. Запрошую до співпраці та спілкування!

пʼятниця, 28 листопада 2014 р.

Творець самобутньої краси

29 листопада виповнюється 115 років від дня народження українського письменника  
Григорія Косинки.  
  Постать Григорія Косинки особливо вирізняється у когорті прозаїків доби "Розстріляного Відродження". Григорій Косинка, наділений щедрим і самобутнім талантом, зробив неоціненний внесок у скарбницю української літератури. Літературний доробок видатного новеліста ХХ століття порівняно невеликий - якихось тридцять новел і нарисів. Та кожен його твір - це синтез багатої образності і високої культури слова, оригінальної форми та глибокого змісту.
"Косинчині оповідання, - писав М. Рильський, - мають велике пізнавальне значення, але й інше: вони мають безперечну ідейно-естетичну цінність, вони гарячі й трепетні, як те життя, по світлих слідах якого вони писалися".
Любов'ю до життя, народу, літератури пройняті були думки і слова Григорія Косинки. Він умів милуватися рідними краєвидами, дуже тонко сприймав все красиве навколо. До всього придивлявся, ніщо не минало його уяви, все знаходило відгук у його душі та творах.
Після виходу збірки "В житах" Яків Савченко писав, що у творах Косинки "багато сонця, руху, повітря й простору. Косинка часто співає гімни життю".
Та короткою виявилась його пісня: у розквіті сил і таланту нитка життя Григорія Косинки обірвалася. 17 грудня 1934 року Григорія Косинки не стало.
"Прогримів, немов весняний грім"... Так образно схарактеризував короткий і трагічний життєвий шлях свого земляка-побратима Андрій Малишко.
 Ніколи не зів'януть палкі й трепетні, невмирущі, як пісня народна, виквіти Косинчиного таланту. Живуть його книги, дзвенить його невмируща пісня.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...