Вітаю вас у блозі Галини Симоненко, бібліотекаря школи № 5 м. Токмака Запорізької області. Сподіваюсь, що Ваша подорож сторінками блогу буде цікавою і корисною.

Заходьте, читайте, діліться своїми думками. Дякую всім, хто завітав до мене на сторінку і переглянув мої бібліотечні етюди. Запрошую до співпраці та спілкування!

четвер, 19 лютого 2015 р.

Слово моє прийдучим вікам

Я не тому письменник українського народу, що вмію писати.
Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом.
Бог уложив у мої руки перо.
Хай буде дозволено мені використати його для доброго,
для потрібного.
                         Улас Самчук
Улас Самчук майже все життя прожив у розлуці з рідною землею. Через недолю свого народу й своєї батьківщини він ще юнаком опинився поза межами рідного краю. Але одірвавшись фізично від батьківщини, він духовно перебував з нею у повсякчасному нерозривному зв'язку. У чужому світі він ще глибше переживав долю і воління рідного народу.
"Я ставив і зараз ставлю собі досить, як на письменника, виразне завдання: хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю", - писав Улас Самчук.
Таким літописцем свого часу і свого народу і є Улас Самчук, таким він і ввійшов в історію української літератури.
Найбільша мистецька і суспільна вага творів Уласа Самчука в тому, що їхні ідеї органічно виростали з найактуальніших і найболючіших проблем доби, що вони пройняті щирою авторовою любов'ю і почуттям обов'язку перед своїм народом і батьківщиною.
До 110-ї річниці від дня народження Уласа Самчука
 у бібліотеці організована книжкова виставка-портрет 
"Слово моє прийдучим вікам".
Твори Уласа Самчука прийшли до українського читача
 лише разом із незалежністю нашої держави.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...