Вітаю вас у блозі Галини Симоненко, бібліотекаря школи № 5 м. Токмака Запорізької області. Сподіваюсь, що Ваша подорож сторінками блогу буде цікавою і корисною.

Заходьте, читайте, діліться своїми думками. Дякую всім, хто завітав до мене на сторінку і переглянув мої бібліотечні етюди. Запрошую до співпраці та спілкування!

пʼятниця, 9 жовтня 2015 р.

О тінь життя неуловима


Володимир Юхимович Свідзинський - 
український поет доби "Розстріляного відродження", перекладач.
9 жовтня ми відзначаємо його 130-річний ювілей.
Поезія Володимира Свідзинського досить розмаїта і різнорідна. Поет створив неповторний художній світ, закарбувавши його у витонченому класичному стилі.
Коли я був у цій країні?
Коли ці пасма круглих гір
Над краєм водної пустині,
Як нині, вабили мій зір?
Пливу на обрій невідомий
По океані колихкім.
Відкіль же островок знайомий
На первіснім шляху моїм?
Пройшов, пройшов перед очима
І зник, як хмарка, в далечінь.
О тінь життя неуловима,
Кружляння маревних тремтінь.
Навколо глибина бездонна,
Де таємнича кожна мить.
Вірші Свідзинського сповнені якоїсь таємничої внутрішньої самодостатності. Ці вірші існують так, як існує дерево, камінь, вода.
"Тиша і самотність - найчастіше вживані у Свідзинського поняття, найпостійніше означення пошукуваних ним обставин для духовного самовиявлення. Це власне, все, чого він хотів від життя.
"Самота" Володимира Свідзинського - спокійна, добра і роздумлива, а його "тиша" - м'яка, ненапружена, врівноважена. Це самота вивільнення від випадкового й дріб'язкового задля сутнього; це тиша неперервного самонародження життя, тиша триваючого дива самоусвідомлення і все нового відчування своєї глибинної причетності до великого і радісного кругообігу природи". (І. Дзюба)
Тільки в самотності можна бути собою.
В. Свідзинський
Сучасний поцінувач поезії може повчитися у Володимира Свідзинського багато чому - і поваги до слова, і шукання скарбниць народної поетики, - але найбільше: сили бути самим собою.
Виставка-портрет
до 130-річчя В.Свідзинського
"Вірю в одвічне буття"
Не в бога смерті і рабства - 
Вірю в одвічне буття
Творчої сили і радості світлої
І що я її паросток,
Листок на гілці, дитя.

В. Свідзинський 
Поетична хвилинка з  учнями 10 класу
"О тінь життя неуловима..."
Вебліографія:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...