Вітаю вас у блозі Галини Симоненко, бібліотекаря школи № 5 м. Токмака Запорізької області. Сподіваюсь, що Ваша подорож сторінками блогу буде цікавою і корисною.

Заходьте, читайте, діліться своїми думками. Дякую всім, хто завітав до мене на сторінку і переглянув мої бібліотечні етюди. Запрошую до співпраці та спілкування!

вівторок, 6 грудня 2016 р.

Що є життя? Коротка мить...

6 грудня Миколі Кіндратовичу Вороному 
виповнюється 145 років від дня народження.
Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитки - радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного?
Народився він на Кіровоградщині в сім'ї ремісника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, де майбутній поет і провів свої дитячі та юнацькі роки. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися народні звичаї, лунала українська народна пісня.
Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Вороний почав писати вірші. Та, на жаль погляди, які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця. Юнак мріяв про вищу освіту. Навчався у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з Іваном Франком. Разом працювали у журналі "Життя і слово" та інших виданнях.
Микола Вороний цікавився театром, тому стає режисером у театрі "Руська бесіда", а згодом переїздить на схід України і співробітничає в театрі М. Кропивницького.
Перший друкований твір поета з'явився у 1893 році "Не журись, дівчино". У 1911 році друкується збірка його творів "Ліричні поезії", а згодом, у 1913 році - "В сяйві мрій". А в 1917 році вийшла друком поема "Євшан-зілля", яка була створена на основі літописного оповідання.
З половецької давнини
Міф зберігся у віках,
Що любов до Батьківщини
Зілля збуджує в серцях.
Та, на жаль, над головою Миколи Вороного збиралися грозові хмари. Був арештований, перебував у таборах, а в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його  на довгий час було накладено заборону.
Уся творчість поета присвячена рідній Україні, яку він любив так само пристрасно, як красу і справедливість.
Що є життя? Коротка мить.
Яке його надбання?
Красою душу напоїть
І, не вагаючись, прожить
Хвилину раювання.
У свої вірші Микола Вороний вклав чисту і вірну любов до своєї землі. Вони звучать як клятва на вірність своїй Батьківщині, як заклик до боротьби проти гніту над рідним народом. Вірш "За Україну!" не втратив свого значення і сьогодні. Автор закликає нас берегти нашу суверенну державу, примножувати славу України.
Вірш покладений на музику композитором Я. Ярославенком і належить до скарбниці національних гімнів України.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...