Вітаю вас у блозі Галини Симоненко, бібліотекаря школи № 5 м. Токмака Запорізької області. Сподіваюсь, що Ваша подорож сторінками блогу буде цікавою і корисною.

Заходьте, читайте, діліться своїми думками. Дякую всім, хто завітав до мене на сторінку і переглянув мої бібліотечні етюди. Запрошую до співпраці та спілкування!

четвер, 24 травня 2018 р.

Творці слов'янської писемності

Початок писемності - особлива віха в історії кожного народу, в історії її культури.
Щороку 24 травня ми відзначаємо День слов'янської писемності і культури. Це свято відзначається в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Більшу частину свого життя брати-просвітителі Кирило і Мефодій присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності. Вони вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. За ім'ям творця абетки вона стала називатися "кирилицею". Коли Костянтина запитали скільки часу він творив слов'янську абетку, то він відповів, що "три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови, що намагатися писати на воді!".
 Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
Інтерактивний плакат
"Святі Кирило та Мефодій - творці слов'янської писемності"
Про історію слов'янської писемності та внесок у її створення та розвиток великих просвітителів Кирила та Мефодія читачі шкільної бібліотеки дізнаються з матеріалів виставки-перегляду 
"Творці слов'янської абетки".

четвер, 17 травня 2018 р.

Вишиванка - національний оберіг українців

У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. Цього року День вишиванки ми відзначаємо 17 травня.  
Свято не передбачає обов'язкових заходів окрім одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. 
Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко.
Вишиванки - це не тільки традиційний український одяг, це - символ Батьківщини, дзеркало народної душі, наш національний оберіг. Символи і кольори, які використовуються при вишивці, володіють певним змістом. Вишиванки є відображенням цінностей, традицій, та культури українського народу.
Одягнімо вишиванки, друже.
Хай побачить українців світ.
Прочитайте, це цікаво:

вівторок, 15 травня 2018 р.

У кожної людини є своя родина

15 травня весь світ відзначає 
Міжнародний день сім'ї.
Родина була і залишається хранителькою духовних цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. З родини починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Саме в сім'ї дитина робить свої найперші кроки і виходить у широкий світ, навчається любові і добра, вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам'ять свого роду.
Сім'я - це те первинне середовище, 
де людина повинна вчитися творити добро.
В. О. Сухомлинський
Мамина ласка, татусева мужність, бабусина доброта, дідусева мудрість, тепло хатнього затишку в колі рідних на все життя залишають глибокий слід у душі та серці кожної людини.
Одна із сімейних традицій - зберігати пам'ять про свою родину. Зберігається вона на фотокартках, листах до рідних, дитячих малюнках, а найголовніше - в серці кожного.
В щасливі і тяжкі години -
Куди б нам не стелився шлях - 
Не згасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях. 
Шановні батьки і діти, оберігайте тепло материнського і батьківського дому, любіть своїх рідних. Дай Бог, щоб кожна дитина жила з татом і мамою у великій, дружній та щасливій родині.  «З родини йде життя людини», - говорить народна мудрість.

неділя, 13 травня 2018 р.

Мама - найдорожча людина у світі

13 травня ми  відзначаємо 
найтепліше, найдобріше, найяскравіше свято -
 День матері.
Берегиною кожного роду, кожної сім'ї є мудра Жінка-мати. Для кожного з нас саме її образ є найріднішим, найдорожчим, найближчим і найдобрішим, а любов до неї - вічна та безмежна.
 Ми відзначаємо це свято, щоб кожна матуся відчула любов і доброту своїх дітей. У цей день кожна дитина, мала чи велика, вітає рідну матусю, з вдячністью цілує її натруджені руки. Для кожної людини потрібно хоч раз на рік зупинитися в життєвій метушні, щоб згадати про найдорожчу людину, яка подарувала життя. І щасливі ті, у кого ще є можливість приїхати в гості чи бодай зателефонувати, щоб сказати мамі кілька щирих слів.
Шановні читачі, привітайте наших дорогих, милих матерів із цим Святом. Подякуйте їм за терпіння, щиру любов, мудру життєву науку й надійну підтримку.
Вклоніться, люди,  матерям своїм,
Чиїм теплом навіки ви зігріті!
Виставка-вшанування
"Мама - все святе пов'язане з тобою".
Вітаю вас! Сьогодні свято!
Це свято наших матерів!
Тож пісня хай летить крилато
Від ваших доньок і синів.

вівторок, 8 травня 2018 р.

Величне свято Перемоги

І живуть у пам'яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
В. Симоненко




8-9 травня 
в Україні відзначаються 
День пам'яті та примирення 
і День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Усе далі відходять в історію грізні роки Другої світової війни. Щороку дедалі менше серед нас ветеранів. Зростають, йдуть у життя вже онуки і правнуки молодих солдатів того жорстокого лихоліття. 
Пам'ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають ветерани, з їх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури, воєнних пісень і не дає змарніти жодній героїчній сторінці історії перемоги над нацизмом.
Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає.
Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона - запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
Червоні маки - символ пам'яті про майже 8 мільйонів загиблих співвітчизників та 65 мільйонів убитих під час Другої світової війни,  про тих, хто  гине в наш час на сході України у боротьбі за незалежність. Червоні маки - це людська пам'ять, яка проходить крізь віки і вписується в літопис кожного народу.
До Дня пам'яті та примирення та до 73-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у шкільній бібліотеці відкрито
книжкову  виставку-пам'ять
"Нам заповідана мужність"
"Україна в роки Другої світової війни"
Хай клич людини над світом лине:
- Війні не бути! Хай буде мир!
Дорогі наші ветерани! Звертаємося до Вас зі словами вдячності за Ваші мужність і героїзм!
Нехай добром Вам стеляться дороги,
Нехай життя Вам більше втіхи дасть!
Ми знаєм, що за радість Перемоги
Заплачено мільйонами нещасть!
Живіть собі без горя, без тривоги,
Свободою втішайтесь, як орли.
Здоров'я й довголіття Вам від Бога,
Щоб перепону ту онуки зберегли!

понеділок, 7 травня 2018 р.

Майстер історичного роману

9 травня
 виповнюється 85 років 
від дня народження 
Романа Васильовича Андріяшика.
Роман Васильович Андріяшик - видатний український романіст, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, унікальна постать у новочасному українському письменстві.
У великій літературі Роман Андріяшик дебютував романом "Люди зі страху" (1966), яким одразу ж утвердив себе серед когорти найталановитіших представників вітчизняного шістдесятництва.
На творчій ниві письменнику довелося пережити і щедрі ужинки популярності та визнання, й колючі осоти огульної безпідставної критики, періоди замовчування і заборону друкування. 
Письменник прожив від голодомору до зламу тисячоліть, був епічним прозаїком. Його постійна невдоволеність тим, що маєш, немовби втілює настрій того, що не вдалося осягнути українцям у своїй давній і недавній історії. Андріяшик був майстром історичного роману. 
Я вмію втікати сам.
Та лишень до історії.
Роман Андріяшик
Він утікає не так від власного сумління, як у світ мистецтва, який розуміє у романтичному дусі.
У романах Андрішика ми бачимо повсякденну реалізацію, втілення українського життя через проживання окремих людей, з їхнім побутом і пристрастями. Нехай суєтне, не таке вже захоплююче, проте справжнє й людське. Прозаїк не просто ілюструє історичний побут. Навпаки, розуміння історії приходить із розуміння повсякдення. Проза Андріяшика доводить нас до відчуття й розуміння того, що вся українська історія - суцільна межова ситуація. Роздуми над Андрішиковими романами неодмінно приводять до міркувань над питанням нації та його похідними - людською гідністю, спільною кров'ю, землею, історією й майбутнім.
Читачі шкільної бібліотеки мають можливість познайомится з найвизначнішими творами письменника, які увійшли до унікального однотомника:
Андріяшик, Р. Вибране : романи / Роман Андріяшик ; вступне слово С. М. Квіта. - К. : Український письменник, 2004. - 1080 с. - (Бібліотека Шевченківського комітету).
Добро і зло, любов і ненависть, сутність і стихія народного буття - осердя високохудожніх, оригінальних романів "Люди зі страху", "Додому нема вороття", "Полтва" та "Сторонець". Органічно доповнює їх лебедина пісня незабутнього письменника - незавершена епічна оповідь "Три хрести".
У протистоянні зі світом і з собою Андріяшик був і залишився прозаїком, зумів зберегти  свій письменницький професіоналізм.
Віртуальна інтерактивна книжкова виставка
"Майстер історичного роману"

вівторок, 1 травня 2018 р.

Свято Весни та Праці

Від щирого серця вітаю
з Першотравневими святами!
Зичу щастя, здоров'я, весняного тепла!
Хай Першотравневі свята принесуть
радість та задоволення!
Хай панує мир, злагода і добробут у нашій країні!
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...