Вітаю вас у блозі Галини Симоненко, бібліотекаря школи № 5 м. Токмака Запорізької області. Сподіваюсь, що Ваша подорож сторінками блогу буде цікавою і корисною.

Заходьте, читайте, діліться своїми думками. Дякую всім, хто завітав до мене на сторінку і переглянув мої бібліотечні етюди. Запрошую до співпраці та спілкування!

пʼятниця, 18 січня 2019 р.

Хрещення Господнє

19 січня ми з усім православним світом відзначаємо велике християнське свято - Богоявлення Господнє, яке в народі називають Водохреща. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.
Свято Водохреща для українського народу - це джерело світлої радості, очищення душі, зміцнення віри в перемогу добра і сподівань на краще майбутнє. У цей день вода в річках стає цілющою і цілий рік дарує людям здоров'я та наснагу, захищає від лиха, наповнює життєдайною енергією.
Про свято Хрещення Господнє та традиції хрещення у воді читайте у блозі:
 Водохреща завершує різдвяно-новорічні свята. Прийміть щирі привітання і сердечні побажання.
Нехай Хрещення Господнє в хату,
Радості вам принесе багато,
Розбудить приспані надії,
Добром і щастям Вас засіє,
Водицею окропить та любов'ю,
І подарує вам міцне здоров'я!
Вітаю з Хрещенням Христовим!

неділя, 13 січня 2019 р.

Щедрий вечір, добрий вечір, людям на здоров'я

13 січня ми святкуємо свято Маланки, а 14 січня - свято Василя. У народі ці свята об'єдналися, і тепер ми маємо Щедрий вечір, або Старий Новий рік.
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю — щедру. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.
На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.
За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», — снопи соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном.  Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком:
 Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
 На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
 Щоб уродило краще, ніж торік, -
 Жито, пшениця і всяка пашниця,
 Коноплі під стелю на велику куделю.
 Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
 Дай, Боже!
Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

вівторок, 8 січня 2019 р.

Багатогранність таланту Степана Васильченка

Відомого українського письменника Степана Васильченка (08.01.1879-11.08.1932) називають чарівником, що володіє барвистим дзвінким і запашним словом. Степан Васильович  Васильченко написав десятки оповідань, залишив низку драматичних творів, кіносценаріїв, інсценізацій, нарисів, публіцистичних статей, літературних і театральних рецензій. І в кожному жанрі яскраво виявляється неповторність його письма.
 Творчий доробок Степана Васильченка - чотири томи творів, що ввійшли до золотої скарбниці української літератури. Письменник збагатив її своїм щедрим талантом гумориста, ніжністю серця у ставленні до дітей, великою любов'ю до рідної мови, Батьківщини.
Усім треба рідним словом володіти,
усім гуртом мусимо піднімати його на височінь.
                         Степан Васильченко
Хоч Васильченко писав, як правило, для дорослих, у його спадщині чимало справжніх перлин про долю сільської дитини, її шкільне навчання. Письменник з веселим добрим сміхом, з ласкавою замрією вмів розповідати про дітей і для дітей, бо любив їх палко, віддавав їм тепло своєї душі та свого серця.
Професійний педагог, патріот і гуманіст,
Степан Васильченко може бути уособленням того,
що ми вкладаємо в поняття народний учитель.
                                                     Олесь Гончар
Маленькі кмітливі та привабливі герої оповідань Васильченка постають у золотих іскорках сміху, гумору, з чистими серцями і прагненнями, в оточенні квітучої природи. Письменник не хотів змальовувати дитинство, навіть найбідніших, чорними сумними і сірими фарбами.
Проза Степана Васильченка знаходить шлях 
до сердець читачів передовсім тому,
що вона правдива й поетична,
зігріта почуттям поваги до людської особистості.
                                         Олесь Гончар
Прочитайте, Вас це зацікавить:

понеділок, 7 січня 2019 р.

З Різдвом Христовим

7 січня - одне з найбільших християнських свят -
 Різдво Христове
Різдво - день народження Сина Божого - Ісуса Христа. Народився Ісус Христос уночі в убогій печері-вертепі за містом Віфлеємом. Божа Мати, діва Марія, сповила його й поклала до ясел із сіном. Коли пастухи, дізнавшись від Ангела Господнього про народження Спасителя, знайшли у вертепі немовля у яслах, то над ним сяяла велика зірка.
Це свято радості і єднання людських душ.У цей день всі ми ніби заново народжуємося, залишаючи всі образи, сварки у минулому. Це свято покликане об'єднати нас усіх, відродити та зробити трішечки кращими.
Яка ж історія цього свята? Які особливості святкування Різдва? Про все це ви дізнаєтесь, завітавши до Християнського порталу. Тут ви знайдете також тексти колядок, Різдвяні привітання.
Дорогі мої читачі і відвідувачі блогу,
Вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Хай Різдво з тим завітає,
Чого серце забажає.
Хай несе у кожну хату
Щастя, радості багато.
Хай смачна кутя Вам вдасться,
Хай в сім'ї панує щастя!
Щоб весела коляда 
В хату радість принесла!

неділя, 6 січня 2019 р.

Гумористичні самоцвіти Степана Руданського

6 січня  виповнюється 185 років 
від дня народження
 Степана Васильовича Руданського
В історію української літератури Степан Руданський ввійшов як автор славнозвісних співомовок, глибоко ліричних віршів, що стали народними піснями, а також як визначний перекладач.
Співомовка - це короткий вірш, часто побудований на сюжеті народного анекдота чи приказки. Співомовками поет називав усі свої твори, проте ця назва закріпилася тільки за його гуморесками.
Взяті з уст народу і творчо переосмислені, співомовки Руданського загалом дають хай і мозаїчне, проте досить повне відображення тогочасних суспільних та побутових відносин на Україні.
Твори Руданського різні за змістом, вони майстерні, дотепні, відзначаються глибоким ліризмом та іскристим народним гумором. Поет розділив їх на пісні, приказки, байки, небилиці, співи, переклади і переспіви.
Степан Руданський все своє життя (на жаль, воно було дуже коротким - поет прожив усього 39 років), всю творчість віддав людям. Літературна й громадська діяльність поета становить світлу сторінку в історії утвердження національної самобутності українського народу.
Степан Руданський справді заслуговує
на найдорожчий у світі титул - 
титул народного поета.
                       М. Рильський
Творчість Степана Руданського відіграє значну роль у сучасній українській літературі. Його твори не втратили актуальності. Про це свідчать впровадження літературно-мистецької премії його імені, всеукраїнські свята гумору "Калинівський самоцвіт", які щороку проводяться на Вінничині.
Завдяи своїй народності й мистецькій довершеності твори Степана Руданського користуються сьогодні широкою популярністю серед читачів різного віку багатьох країн. Особливо вони полюбилися дітям, про яких і для яких він писав.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...