Вітаю вас у блозі Галини Симоненко, бібліотекаря школи № 5 м. Токмака Запорізької області. Сподіваюсь, що Ваша подорож сторінками блогу буде цікавою і корисною.

Заходьте, читайте, діліться своїми думками. Дякую всім, хто завітав до мене на сторінку і переглянув мої бібліотечні етюди. Запрошую до співпраці та спілкування!

четвер, 21 лютого 2019 р.

Барви рідної мови

21 лютого світова спільнота відзначає 
Міжнародний день рідної мови
Мова - духовний скарб нації. Вона є найголовнішою ознакою народу, що дає йому право називатися нацією. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію.
Мова - втілення думки.
 Що багатша думка, то багатша мова. 
Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її.
 М. Рильський
Запрошую до мовознавчої ігротеки "Плекайте мову - цвістимуть слова"
Слово до слова - зложиться мова. Прислів'я про мову
Складіть пазл і прочитайте вислів про мову
Частини мови

середа, 20 лютого 2019 р.

Небесна Сотня - шлях у безсмертя

20 лютого ми вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні, які загинули під час подій на Майдані 18-20 лютого 2014 року, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Ці люди справжні Герої. 
хто загинув на Майдані у буремні дні Єврореволюції. 
Повстати проти системи цинічної брехні та фальші є неабияким подвигом. На нього здатні тільки справжні герої. Встати, розправивши плечі і голосно сказати: "Я не згоден!", а не перешіптуватися по закутках, шукаючи винних. Саме так вчинили  воїни "Небесної Сотні". Вони вирішили, що краще вмерти за правду, ніж все життя жити у брехні. Не чекали, поки зміниться "хтось" чи "щось". Не надіялися на "когось", не ховалися за чужими спинами. Вони почали із себе міняти світ із думкою: "Як не я - то хто ж".
Спасибі вам усім звитяжні браття,
Низький уклін від серця до землі,
Ви розпалили не на вулиці багаття,
А в серці кожного жагу до боротьби!
Виставка-реквієм
"Небесна Сотня - шлях у безсмертя"

понеділок, 18 лютого 2019 р.

Вірші для дітей Анатолія Камінчука

19 лютого 
українському дитячому поету
Анатолію Семеновичу Камінчуку
(нар. 1939 р.)
виповнюється 80 років
"Пригадую себе маленьким: надворі хуга, заметіль, зима. На вікнах «білі лисиці» — це Морозенко розмалював шибки. А в хаті холодно, а за вікном — світу білого не видко— завіяло, намело аж під стріху. Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко — ой леле, як там цікаво! У пухнастому інеї сині дерева, на гілках снігурі,  синички, горобчики. На паркані, на дротах шапки  снігу. А сніг іскристий, рожевий, лискучий. Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося це побачене диво перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі, захурделила сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця. 
Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи.
Похвалила за малювання.  А  тоді мені  забажалося ще  й віршики до малюнків зробити. Не пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила.
Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята".
 (Анатолій Камінчук)
Інтерв'ю з автором
  • Скільки років Вам було, коли вперше вийшов друком Ваш твір? Як він називався і де був надрукований?
  • – Перший вірш надрукував у районній газеті, коли навчався у дев’ятому класі. Він називався «Десятикласнику», 1956 рік.
  • Улюблена дитяча книга.
    – З дитинства улюбленим був «Кобзар» Т. Шевченка, бо інших книжок не було.
  • Улюблений мультфільм.
    – Не можу сказати, бо у нас у селі телевізора не було.
  • Скільки двійок Ви отримали за час навчання у школі та за що?
    – Двійок не мав, а от трійки були, здебільшого з математики.
  • В які ігри Ви любили грати у дитинстві?
    – У «Чапая», ділились на червоних і білих.
  • Ким Ви мріяли стати у дитинстві?
    – Хотілося стати вчителем, я любив своїх учителів.
  • Опишіть найкумедніший випадок із Вашого життя.
    – Було це давно. Пішов у ліс по гриби і… заблукав. Довго бродив лісом, вийшов аж до сусіднього села. Не був радий грибам, хоч і назбирав повний кошик.
  • Як часто і звідки прилітає до Вас Натхнення?
    – Будь-коли і будь-де. Здебільшого в селі під час відпустки.
  • Ваш улюблений крилатий вислів?
    – Вперед і тільки вперед, за будь-яких обставин.
  • Що Ви побажаєте своїм читачам?
    – Вчитися. Читати гарні книжки, мріяти, любити природу, не забувати, що дитинство хутко минає.
Джерело: сайт "Пізнайко"
Анатолій Камінчук видав більше десяти збірок віршів для дітей.
Анатолій Камінчук. Вірші для дітей
 Інтерактивний плакат
Анатолій Камінчук.  Дятлик школу відкриває
Віртуальна літературна гра

субота, 16 лютого 2019 р.

Зимовий серпантин

Дивовижною казкою приходить до нас Зима. Вона приносить безліч подарунків, веселощів та розваг. Діти, ви, напевно знаєте, що Зима дуже красива, завжди у білому одязі, з чудовою короною на голові і в блискучій срібній накидці. А чи знаєте ви, що Зима іще й чарівниця? Про дива, які відбуваються взимку, ви прочитаєте в казках, віршах та оповіданнях, що зібрані в літературному веб-альманасі "Зимовий серпантин", який для вас підготували бібліотекарі навчальних закладів нашого міста.
Діти, пригадайте книги про зиму та прийміть участь у цікавій зимовій ігротеці.
Новий рік крокує по планеті. Ребуси
Зимові загадки. Кросворд
Зимові оповідання. Пазл
Розшифруйте наведені коди
та прочитайте зимову прикмету





пʼятниця, 15 лютого 2019 р.

Стрітення Господнє

Стрітення відзначають 15 лютого на 40-й день після дня народження Ісуса Христа.
У цей день відбулася стріча Божої Дитини - маленького Ісуса і його Пресвятої Матері з праведним Симеоном. Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником і від Духа Святого був звіщений, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. Те й здійснилося — Симеон міг одержати тепер вічний спокій. За Божим просвіченням Симеон у Дитятку Ісусі пізнав Месію, бере його на руки, прегарною молитвою благодарить Господа Бога за ласку, що його очі побачили обіцяного Спасителя. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей». 
 За народними віруваннями, цього дня - 15 лютого - зима зустрічається з весною. Стара баба Зима сперечається з молодою дівчиною Весною, кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стало тепліше - перемогла Весна, якщо холодніше - Зима.
У цей день у церквах святять воду і свічки.Посвячену воду найкраще набирати в ще не використовуваний, новий посуд. Ця вода, за народними уявленнями, має надзвичайну магічну силу, вона є цілющою. Не тільки людей можна лікувати цією водою, але й худобу, птицю, бджіл.
 Свічки вважаються оберегом від грози - їх запалюють саме під час грому та грози для захисту людей і тварин. Саме тому ще одна назва свята - Громиця. По поверненні з церкви після освячення свічок запалювали їх, вважаючи, що це допоможе уникнути весняних повенів і суворих морозів.
Напередодні Стрітення господині випікають обрядове печиво, яке називалють "жайворонками". Печивом-жайворонками пригощають своїх родичів і друзів, сповіщаючи їх про прихід весни.
Народні прикмети.
Якщо на Стрітення погода ясна й тиха, значить, будуть добре родити зернові й меду багато буде.
Якщо цього дня дме сильний вітер, значить, рік буде поганий на врожай.
Якщо в цей день відлига, значить, весна буде пізньою.
А якщо ж піде сніг, то весна буде довга й дощова.
Як на Стрітення капає зі стріхи - не найдеться з літа потіхи.
Діти, учіться спостерігати за погодою. 
Згадайте, які з народних прикмет вам вдалося перевірити?

четвер, 14 лютого 2019 р.

День дарування книжок

Міжнародний день дарування книжок - одне з наймолодших свят у календарі, яке об'єднує всіх, хто дарує книги дітям і прищеплює їм любов до читання. Свято започаткувала американка Еммі Бродмур у 2012 році. Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги.

У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії зі збирання книжок.
Доброю традицією у нашій школі стало проводити щорічні благодійні акції "Подаруй сучасну книгу шкільній бібліотеці".  Завдяки таким акціям наша бібліотека поповнюється новими науково-популярними, художніми та дитячими виданнями.
У 2018 році  читачі бібліотеки 
 подарували  52 книги.
Висловлюю щиру подяку учням, вчителям, батькам, які долучаються до благородної справи дарування книжок, хто підтримує цю традицію. Користуючись нагодою, звертаюсь з проханням до учнів, батьків, вчителів, якщо маєте вдома книги, які вже прочитали і не користуєтесь ними - подаруйте їх нашій шкільній бібліотеці. Цікава книжка стане для дітей-читачів святом спілкування і корисного проведення часу. 

понеділок, 11 лютого 2019 р.

Добра людина Лариса Письменна

Ларису Михайлівну Письменну 
читач знає як авторку талановитих оповідань, повістей і казок для дітей різного віку. Лариса Письменна була не лише чудовою оповідачкою, але й доброю людиною. І своєю добротою та фантазією щедро ділилася з маленькими друзями-читачами на сторінках своїх книжок.
Книжки Лариси Письменної вчать дітей любити Батьківщину, бути чесними, сумлінними в навчанні, працьовитими, допомагати старшим, берегти вірність в дружбі, виховувати вимогливість до своїх товаришів.
У 1986 році за збірку казок, оповідань, повістей "Тисяча вікон і один журавель" письменниця була відзначена літературною премією імені Л. Українки.
Книжкова виставка
"Країною казок Лариси Письменної"
Лариса Письменна по-справжньому любила своїх читачів і мала неабиякий талант розповідати у своїх творах про живу природу і людину, найбільше ж - про дитину.
Віртуальна літературна гра
"Казки та оповідання Лариси Письменної"

неділя, 10 лютого 2019 р.

Господар дому - Домовичок

10 лютого відзначають досить цікаве свято - День домовика.
Відомо, що люди з давніх давен вірять у домовиків. За слав'янськими міфами домовик є господарем дому, духом житла. Існує старовинний обряд - запрошувати домовика на нове місце проживання. Вважається, що тоді життя на новому місці буде спокійним, затишним і безпечним.  Як правило, домовика представляють у вигляді дідка низького зросту з бородою і густим скуйовдженим волоссям. За повір'ями домовик може жити за грубкою, в стайні, на горищі, біля порогу або на покуті. Щоб піклуватися про мешканців дому і оберігати їх, домовик може вселятися в домашніх тварин, особливо у котів.

10 лютого, в День домовика, прийнято пригощати і задобрювати господаря дому, щоб він не розсердився на мешканців дому (квартири) і не перетворився на злого духа. Пригостіть свого дововика кашою, солодощами, молоком. Можна також піднести йому подарунок - маленьку коробочку зі старими монетками, гудзиками, намистинками, насінням. Це дозволить домовику відчути, що про нього пам'ятають, люблять і мають в ньому потребу. Він же в свою чергу буде захищати  вашу оселю від нечистої сили і поганих людей.
Домовик не любить, коли мешканці дому сваряться. У такому випадку домовик може почати бити посуд, тупати ногами, кричати і навіть спалити дім. Це може не на жарт налякати домочадців. Щоб подібного не сталося, намагайтеся зберігати гармонію в сім'ї. Тоді дух житла не розгнівається на вас.
А я запрошую своїх маленьких читачів до шкільної бібліотеки познайомитися з кумедним домовичком, прочитавши книжку Тетяни Александрової "Домовичок Кузька".
Смішні персонажі, неймовірні пригоди, казкові Баба-Яга, русалонька, Нафаня чекають на вас. Непосидючий Кузя за час своїх пригод виголосить не одну чудову крилату фразу і навчить не одному новому слову. Читайте із задоволенням!

вівторок, 5 лютого 2019 р.

Бібліотечний батл

З 08 по 26 січня 2019 року на сайті "Зимові клопоти або Новорічно-Різдвяний переполох у бібліотеці" проводилась обласна бібліотечно-пізнавальна гра - Бібліотечний батл.
Організатори та ведучі гри: Крижко Людмила Володимирівна, методист ЗОІППО та Стадниченко Кіра Валентинівна, старший викладач ЗОІППО.
Гра відбувалася за трьома напрямками - трьома формами бібліотечної роботи: віртуальна виставка, веб-альманах, мережева акція, за якими і було сформовано 10 команд.
У Бібліотечному батлі прийняла участь і команда бібліотекарів закладів освіти міста Токмака у складі:
Капітан команди: Солоннікова Тетяна Олександрівна, бібліотекар ЗЗСО № 4
Зв'язковий команди: Симоненко Галина Вікторівна, бібліотекар ЗЗСО № 5
Члени команди:
 Гаряга Лілія Іванівна, бібліотекар ЗЗСО № 11
 Ніколаєнко Жанна Миколаївна,  бібліотекар ЗЗСО № 1
 Шевченко Валентина Василівна,  бібліотекар ЗЗСО № 2
Перше завдання. Команди повинні були визначитися з назвою (напрямком гри), підготувати самопрезентацію, вказавши творче кредо кожного члена команди та визначити девіз команди, який розкриває вибір форми бібліотечної роботи та суть її поняття. Девіз повинен містити тільки шість слів.
Назва нашої команди: "Укладачі веб-альманаху" - 5
Девіз команди: Для дозвілля і розваг - літературно-пізнавальний веб-альманах.
Відеовізитка команди
Бібліотечний батл - це не тільки гра, а в першу чергу, дистанційний тренінг з ІКТ. Перш ніж виконати завдання, ми вивчали веб-сервіси, за допомогою яких виконували ці завдання. Для участі у батлі я створила на сервісі Google+ віртуальну спільноту "Бібліотекарі-токмачанки", де ми проводили віртуальне обговорення щодо виконання кожного завдання + до цього всі члени команди з ранку до пізнього вечора були на телефонному зв'язку. Віртуальна спільнота була створена ще і для того, що за умовою гри ми повинні були надсилати ведучій не тільки відповіді на виконані завдання, а і демонструвати наші обговорення для підтвердження роботи всієї команди.
Віртуальна спільнота
"Бібліотекарі-токмачанки"

Завдання І раунду. Візуалізувати матеріали про вибрану нами форму роботи - веб-альманах - за допомогою інтелект-карти.
Завдання ІІ раунду. Команди готували найцікавішу інформацію про свою форму роботи у форматі питань і відповідей. Раунд складався з 2-х частин. У 1-й частині раунду команди готували питання про свою форму роботи для команд-суперниць, а у 2-й частині - давали відповіді на питання інших команд.
Наша команда згенерувала найбільше - 6 питань і всі вони потрапили до гри. У 2-й частині, як зазначено у звіті ведучої про виконане завдання, ми були найазартнішими: 15,5 балів/14 відповідей.
Раунд ІІІ. Частина 1. Команда повинна була створити 2 документи: План розробки веб-альманаху та Анонс про веб-альманах.



Раунд ІІІ. Частина ІІ. Створити та оформити веб-альманах.

Критерії якості веб-альманаху:
-  -  оформлено не менше 5 структурних розділів (на кожного учасника команди по 1 розділу);
-        створено не менше 3 інтерактивних завдань на кожного учасника команди;
-        весь обраний матеріал розкриває сутність теми і форми бібліотечної роботи та логічно пов'язаний;
-        бібліотечна форма оформлена за єдиним стилем та дизайном із зазначенням авторства кожного розділу та інтерактивного завдання за аналогію оформлення видань, які мають колективного автора;
-        робота має виконуватись командою на основі обговорення (про що свідчить певний відповідний документ).
Шановні діти, батьки, вчителі, колеги команда бібліотекарів закладів освіти міста Токмака запрошує до перегляду літературного веб-альманаху "Зимовий серпантин".

Веб-альманах "Зимовий серпантин" 
створено на сервісі Google-сайти
Друже, альманах ти відкривай,
Сторінки усі читай.
Розвивайся, фантазуй,
Мрій і думай, і міркуй.
Хмаринка слів,
яка відображає зміст веб-альманаху
"Зимовий серпантин"


Фінальне завдання. Створити плакат з рекомендаціями, що відображають основні кроки створення веб-альманаху.
Плакат створено на сервісі Canva
Дорогі мої коліжанки-токмачанки! Обласний бібліотечний батл закінчився! Ми успішно пройшли всі раунди гри. Наша команда "Укладачі веб-альманаху" - 5 набрала максимальну кількість балів - 60! Вітаю!!! Ми - молодці!!! Про труднощі згадувати не будемо. Головне, що ми були "Один за всіх і всі за одного". Під час гри ми навчилися багато нового. Всі вивчені нами сервіси знадобляться нам у подальшій роботі. Я впевнена, що ми на цьому не зупинимося. Попереду багато нового і цікавого.
Дякуємо ведучій Бібліотечного батлу методисту ЗОІППО Крижко Людмилі Володимирівні за цікаву гру, поради, консультаціїї, підтримку.

понеділок, 4 лютого 2019 р.

Світ фантазії та мудрості

Щедра полтавська земля подарувала Україні та світові не одного талановитого письменника. Почесне місце серед них займає Василь Королів-Старий. Це один із псевдонімів Василя Костьовича Королева, який народився 4 лютого 1879 року в мальовничому селі Ладані.
Доля Василя Костьовича була трагічною та схожою на життєвий шлях багатьох українських патріотів першої половини ХХ століття. У сорок років, щоб уникнути розправи влади, він змушений був покинути рідну землю й блукати світами, зазнаючи поневірянь.
Саме за кордоном Василь Королів-Старий написав більшість своїх творів, а їх було не багато не мало 100 книжок і брошур, не рахуючи статей у пресі. Своїми роздумами з  читачами автор ділився на сторінках роману "Чмелик", у казках збірки "Нечиста сила", у п'єсі-казці "Русалка-жаба". Крім того, письменник написав багато оповідань для дітей і книжку спогадів.
Твори Василя Короліва-Старого написані майстерно, вигадливо, доступно, невимушено. 
Автор вільно й нестримно фантазує, змушуючи читача знову й знову повертатися до книжки.
                                                                                                                 Р. Радишевський
Обставини склалися так, що на Батьківщину Василь Костьович Королів-Старий так і не повернувся. Але туга за рідним краєм відбилася в усіх його творах. Своєю творчістю Королів-Старий прагнув утвердити в дитині розуміння краси, правди, моральної чистоти, почуття обов'язку, любові до природи і людини.
На сторінках казок письменника ви зустрінетесь з Домовичком, Відьмою, Русалкою, Водяником, Моховинкою. Діти, коли ви прочитаєте ці казки, то зрозумієте, що всі ці міфічні істоти допомагають людям і саме головне, що зло можна перемогти лише добром.
Виставка-вікторина
"Світ фантазії та мудрості"

                                                       

неділя, 3 лютого 2019 р.

Митець з тонким чуттям слова

3 лютого виповнилося 155 років
 від дня народження 
Володимира Івановича Самійленка -
українського поета-лірика, сатирика, драматурга, перекладача.
Володимир Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким чуттям слова, своїми темами, своєю неповторністю письма. Іван Франко, характеризуючи самобутність таланту Самійленка, передовсім відзначав високу національну свідомість поета, який "усею душею відданий своїй країні і своєму народові".
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
               В. Самійленко
"Не вмре поезія, не згине творчість духа", - таким мікрообразом Самійленко висловлював глибоку впевненість у творчі можливості людини, у її високе покликання. Поезія завжди супроводжуватиме її постійне прагнення пізнати ще непізнане, невідкрите.
І поки на землі ще є одна сльозина,
Поезія її нащадкам передасть;
І поки між людьми ще втіха є невинна,
Поезія в її ще радостів додасть.
                                         В. Самійленко
Оригінальні поезії Володимира Самійленка збагатили українську літературу, демонструють читачам високу культуру художнього мислення і художнього слова поета.
Шановні читачі, детальніше познайомитися з життєвим та творчим шляхом Володимира Самійленка, перечитати поезії автора, ви зможете на сайті "Клуб Поезії".
Виставка-портрет
до 155-річчя від дня народження 
Володимира Самійленка
"Я вірю в кращий час..."
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...